Загадки про плазунів та мешканців водойм

 

«Ква-ква-ква» — вона виводить,

позира булькатим очком.

Як журавлика угледить —

прикидається листочком. (Жабка)

Плащ зелений одягає

І по березі стрибає.

Там де річка, став чи рів

- Справно ловить комарів.                             

У зеленому жакеті

Галасує в очереті.

Хоч і плавати мастак,

І не риба, і не рак

У воді водиться,

З хвостом родиться,

А як виростає —

Хвіст відпадає.

 

 

 

В’ється стрічка невеличка

де пісочок, де травичка.

Ви її не зачіпайте,

стороною оминайте. (Змія)

Лягла під дубочком,

Згорнулась клубочком.

Обійди її,

Бережись… (Змія)

Має жало ядовите,

Як вірьовка в’ється.

Спритна, влучна та холодна.

Як вона зоветься?

Дуже любить приставати,

Кров з людини попивати,

Як посолиш – відпаде!

Знову часу свого жде..

Стась закинув вудку в річку,

піймав рибку невеличку.

Та пустив її з руки,

бо кусались плавники. (Йорж)

Має хвіст, та не літає,

має рот — не розмовляє.

Можеш вудкою спіймати

і загадку відгадати. (Риба)

Вудки лиш позакидали,

щось одразу упіймали.

Рибонька нівроку,

ну а зветься … (окунь).

Ляже й спить на глибині

З шаром мулу на спині,

Тільки вуса повертає,

Що навколо – все він знає!

У лусці мої боки –

Вони холодні та слизькі.

Плавать можу досхочу,

Та усе життя мовчу.

Він не ходить, а задкує,

рибка з нього, знай, кепкує.

Має клешні той дивак,

здогадалися? Це … (рак).

Клишоногий і вусатий,

Вкритий панциром, хвостатий.

З ним обачними слід бути –

Може клешнею вщипнути!

На дні річному проживаю,

Я небезпечні клешні маю,

Довгі вуса, чорні очі,

А вперед іти не хочу!

У ставку живе на дні,

Має диво-клешні дві,

Залізає в очерет,

Ходить задом наперед.

Довгі вуса має, а не кіт.

Бивні є , та на слона не схожий.

Є плавці у нього, та не кит.

Хто це, діти? Здогадались?..(Морж)

 

 

Не дрімають карасі,

знають добре геть усі:

стерегтись потрібно злюки,

хижої, страшної … (щуки).

Спритна, хижа і зубата,

З довгим тілом і хвостата.

Виглядом своїм лякає,

Рибку в річці поїдає.

В річці риба проживає-

Довгу морду вона має,

Гострі зуби, хижу вдачу –

В річці всі від неї плачуть.

Хоч малий, та силу має –

З рук миттєво висковзає!

Схожий зовні на змію,

Має чималу сім’ю.

Кістяну сорочку маю

І ніколи не знімаю, -

У сорочку-костомаху

Я ховаюся від страху.(Черепаха)

У хаті зачинилася,

Тихенько причаїлася,

Та сидить німа від страху.

Ви впізнали _ _ _ _ _ _ _ _?

Ох і дивна ж ця тваринка!

На собі несе хатинку,

Голова, чотири ніжки,

Зверху стеля, знизу – ліжко.